Статті

Знайомство з історією про акції викрадення дітей рекомендуємо почати із наведених нижче статей.

У статтях представлено історію викрадених дітей з польського, німецького, чеського та українського погляду. Їхні автори — вчені, журналістки та журналісти, які займаються історією викрадення дітей зі своїх країн та мають чималий досвід у цій темі.

До збірки увійшли такі статті:

  • Примусове онімечення дітей з Польщі, Радянського Союзу та Південно-Східної Європи під час Другої світової війни — історичне тло, практика, наслідки — Ізабель Гайнеманн

  • Їх відібрали, щоб зробити німцями. Доля дітей, викрадених зі Східної та Південно-Східної Європи за націонал-соціалістичного режиму — Дороті Шміц-Кестер

  • Більшість не повернулася. Повоєнна доля польських «викрадених» дітей — Катажина Качоровська

  • «Хороша кров». «Лебенсборн» і викрадення «расово цінних» дітей — Анна Маліновська

  • Викорінені. Історія викрадення та онімечення дітей з України під час Другої світової війни — Сергій Стельникович та Володимир Гінде

  • «Викрадені діти». Діти з чеських земель, відібрані для онімечення під час нацистської окупації — Павлі Плахи

Барбару відвезли до тимчасового центру, обстежили, обміряли, сфотографували… Ця незрозуміла подія її вразила. Одного разу бабусі вдалося знайти онучку і таємно поговорити з нею через паркан. Дівчина замість «так» відповідає «ja». Від дітей одразу вимагають, щоб вони говорили німецькою – хоча вони ще не вміють. Тих, хто розмовляє рідною мовою, карають. Так починається онімеченн.

Джерело: «Einkassiert und eingedeutscht. Das Schicksal geraubter Kinder aus Ost- und Südosteuropa unter der NS-Herrschaft», авторка – Дорота Шміц-Кестер.

Download